Історія Української Християнської Євангельської Церкви
ІСТОРІЯ
Українська Християнська Євангельська Церква є спадкоємцем особливої
християнської традиції – відновлювального християнства, яке за період існування
Церкви знаходило себе через діяльність таких видатних християн, як апостол
Павло, Джон Вікліф, Ян Гус, Мартін Лютер, Жан Кальвін та інших. Ця традиція не
могла бути передана однією людиною до іншої як певна реліквія, проте вона
завжди існувала завдяки потягу людини до розвитку взаємин з Богом через Ісуса
Христа. Тобто сутність історичної спадщини Української Християнської
Євангельської Церкви полягає у продовженні та поширенні тих духовних прагнень,
які існували протягом усієї християнської історії – пошуків Богопізнання як
через відновлення біблійних основ публічного Богослужіння, так і через
реалізацію християнських принципів у соціальному житті.
У контексті всесвітнього християнства Українська Християнська Євангельська
Церква сповідує такі Соборні сповідання віри, як Апостольське,
Нікео-Константинопольське, Афанасійське. Як представник протестантської гілки
християнства Церква сповідує хрещення у воді (відмінна риса баптизму), хрещення
Святим Духом (відмінна риса п'ятидесятництва). Церква також вірить у дари
Святого Духа та необхідність публічного богослужіння з використанням музики,
співу, танцю як висловлень шанування, поваги, захоплення Богом, підпорядкування
духа, души і тіла тільки Йому (відмінні риси харизматичного християнства).
Аналогічні християнські Церкви існують майже в усіх країнах світу.
Наприкінці 80-х років Україна зазнала значних змін у духовній сфері, які
обумовили потребу з одного боку у заповненні так званого «духовного вакууму»
(після ідеологічної монополії комунізму) та посиленні впливу християнства на
суспільство, а з іншого боку, сам протестантизм на Україні потребував певної
реформації та оновлення після фактично «катакомбного» становища за часів
радянської влади. Назріла необхідність як у збереженні найкращих духовних
здобутків українського протестантизму, так і у подальших кроках розуміння та
слідування за волею Господа Ісуса Христа. Тому відповідні духовні пошуки
почалися зокрема серед євангельських християн-баптистів та християн віри
євангельської (п'ятидесятників).
На Донбасі, який завжди відрізнявся значним поширенням протестантизму, це були
переважно віруючі у четвертому-п'ятому поколіннях, виховані на відповідних
традиціях. Їх духовні пошуки призвели до приєднання до загальносвітового
харизматичного руху, який виявив себе не тільки у протестантському, а й у
православному та католицькому християнстві.
Значний вплив на формування і розвиток харизматичного руху як в Україні
взагалі, так і на Донбасі, зокрема, зробили служителі церкви «Слово Життя» з
м.Упсала (Швеція) Ульф Екман та Карл-Густав Северин. Враховуючи міжнародні
зв'язки української та шведської Церков 1 травня 1990 року у м.Донецьку була
заснована помісна церква (релігійна громада) під назвою «Слово Життя».
Виконуючи заповідь Ісуса Христа йти і проповідувати всім Євангеліє, віруючі
несли людям добру звістку не тільки в своєму місті, але й по всій Україні.
Стрімкий розвиток та поширення цієї Церкви у Донецькій, Луганській, Полтавській
та інших областях України призвели до створення у 1993 році та реєстрації у
1994 році всеукраїнського об'єднання церков - Української Християнської
Євангельської Церкви з центром у м.Донецьку. На сьогоднішній день до складу
УХЄЦ входить більш 300 громад та інших релігійних організацій.
Унікальність Української Християнської Євангельської Церкви полягає в активній
соціальній та громадянській позиції, прагненні не тільки задовольнити духовні
потреби своїх парафіян, але і вирішити нагальні проблеми суспільства, зокрема
такі, як безпритульність, наркоманія, бідність, корупція. Для цього Церква веде
як місіонерську роботу, проповідуючи Євангеліє, так і здійснює ряд соціальних
програм, співпрацює з іншими християнськими конфесіями, громадськими
організаціями та іншими суспільними інститутами, діяльність яких відповідає
напрямкам діяльності Церкви.
Старшим єпископом Української Християнської Євангельської Церкви є Леонід
Миколайович Падун, який народився у м.Донецьку в родині шахтаря, людина, яка є
свідомо віруючою з дитинства та протягом останніх 28 років повністю присвячена
служінню Богові. Л.М.Падун також є ректором Біблійного інституту “Слово життя”
(м.Донецьк), членом Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій, одним
із засновників Наради представників християнських Церков України, автором і
ведучим програми “Християнська Україна сьогодні”.